«Репортаж з поїздки до Ковеля» або «Мемуари бастівчан»

(Автор – Вофка, незначний гоблінівський переспів - Тер)

4 жовтня 2008 року ми, тобто BASTA, мали виступити у м.Ковель, куди нас запросили місцеві КВНщики на всеукраїнський фестиваль КВН «Відкритий кубок міста Ковеля».

Спочатку – нє не тоді як життя на землі зародилось, а тоді коли ми мали їхати – ми зібрались зраненька на АС-2 у Львові у такому складі: Вофка (доблесний капітан), Тер (доблесний папараці), Женя (доблесний сивий), Іспанка (просто доблесна), Андрік (доблесний брат доблесного капітана), Міша (дуже доблесний звукач). Отож ця доблесна ватага заWinRARилась в маршрутку зі своїми нечисленними пожитками (канапки, пиво, форма, пиво, ноутбук… а! і ще пива взяли!) Їхали досить загадково – 4,5 години в маршрутці а-ля «кільки в томаті» тому на цьому зупинятись довго не будем.

І от ми нарешті припха… прибули в Ковель! Слід зазначити що в місті зустрів нас не лише дощик що моросив нам прямо в морд... щасливі обличчя, а й організатори котрі провели нас до готелю «Лісова пісня» (але про пісні згодом), розповідаючи по дорозі що ми таки маєм робити і чого приїхали J. Ми дійшли до готелю, кинули манатки, сходили в туалет, кілька разів прогнали сценарій в тісному номері і вирушили в зал на генеральну репетицію. Проганялись там ми недовго – десь з пів годинки – але того нам вистачило щоб навчитись таки співати фінальну пісню, котра не давалась з самого початку.

Після прогонки ми пішли їсти. Для нас замовили місце в пі церії поруч. Після того як ми трохи підкріпились ми повернулись в зал де все ще поганялись інші команди, але це нас не дуже хвилювало, бо виступ підходив до свого логічного початку. Саме тут слід згадати про інші команди які розділили з нами сцену:

·         Хай Так (Львів)

·         Лінія Відриву (Ковель)

·         Оптом дешевше (Тернопіль)

·         Вічна молодість (Вінниця)

·         V.I.P. (Тернопіль), які виступали як гості гри

Почали виступ традиційно з «Привітання», але здається ковельський глядач не дуже розумів інтелектуальний гумор і в підсумку ми лише передостанні.

Другий конкурс – «Розминка». Вийшло дуже цікаво. Інші команди ставили чужі жарти та старі анекдоти. Нечисленному глядачеві це помітно подобалось. Ну ми звісно подумали «А чим ми гірші?» і втулили трохи старих боянів. Окрема подяка Теру який знає всі анекдоти J J J Зіграли файно і в підсумку трохи піднялись по рейтингу балів.

Останній конкурс – «Домашнє завдання». Ми мали виступати останні, тому тихенько сиділи за кулісами і чекали нашого зоряного часу. І ось він настав і знову виступ у вакуум. Відверто кажучи, особисто я був розчарований. Але тут же покликали всі команди на сцену для оголошення результатів, і ми дізналися що таки взяли кубок. Щоправда 3-е місце, але то нічого. Головне що взяли. Ми були задоволені і форкалися на сцені з трофеями ще хвилин зо 10 в різних іпостасях.

Одразу після гри нас повезли в ресторан, де ми вдосталь наїлися, трохи потанцювали, поставили щось схоже на чорний КВН. Після всього нас відвезли назад до готелю де й розпочались справжні КВНівські вакханалії, але про це я розповідати не буду, бо за це мене можуть вбити J

Наступного дня ми прокинулись (тобто нас побудила Іспанка) в 8 годині щоб ми встигли на 9 на електричку. Отак ми в сонному, напівтверезому стані привезли свої запухлі писки до рідного Львова – живі і дуже задоволені…

Окрему подяку хотілося б виголосити всім, хто тримав за нас кулаки вдома; тим дівчатам які з залу кричали «Вова – лучший» на розминці; тим двом пацанам які в туалеті  після виступу казали що ми – найкраща тут команда; адміністратору готелю за розуміння і терпіння; всім командам за хороший настрій; ковельській адміністрації за хороші умови; і всім членам команди BASTA за гру. Дякую!!!